У медичній практиці до застосування будь-якого діагностичного та лікувального методу існують свої показання та протипоказання. Це відноситься і до лікування методом ЕКЗ.
На практиці найбільш часто показанням для програми ЕКЗ є захворювання і стани, що призводять до вираженого зниження репродуктивної функції жінки і\або чоловіки.
У тому випадку якщо порушена функція маткових труб (спайковий процес як причина жіночого безпліддя), існує два шляхи вибору подальшої тактики лікування: хірургічне відновлення прохідності маткових труб під час лапароскопічної операції (лапароскопія) або проведення програми ЕКЗ. У разі відсутності обох маткових труб, єдиний шлях вирішення проблеми-ЕКО.
Показанням для лікування методом ЕКЗ з боку чоловіка є патологія сперми, що призводить до різкого зниження її запліднюючої здатності в природних умовах (чоловічий фактор безпліддя).
Ендометріоз може ефективно лікуватися комбінацією хірургічного лікування і подальшої лікарської терапії (ендометріоз як причина жіночого безпліддя). При важких формах ендометріозу, а також в разі неефективності хірургічного лікування найбільш оптимальним методом вирішення проблеми є метод екстракорпорального запліднення.
З віком змінюється репродуктивна функція жінки, в тому числі змінюються механічні властивості яйцеклітин (вік і безпліддя). У багатьох випадках, вікові зміни можуть бути подолані за допомогою методів ДРТ, включаючи ІКСІ і допоміжний хетчінг.
У більшості випадків при порушенні овуляції застосовуються більш прості методи лікування, наприклад стимуляція овуляції і внутрішньоматкова інсемінація (стимуляція овуляції). Однак, при відсутності ефекту від таких методів, пацієнтам рекомендується проведення програми ЕКЗ, як найбільш ефективного способу подолання проблеми безпліддя. Як правило, у пацієнток з ановуляцією, хороші шанси на отримання вагітності.
Діагноз безпліддя неясного генезу ставиться приблизно в 15% випадків. У такій ситуації парі може бути запропоновано лікування методом ЕКЗ, особливо при відсутності ефекту від проведення інших методів лікування, оскільки в деяких подружніх парах фактично є своєрідний блок,що перешкоджає заплідненню(незрозуміле безпліддя).
Протипоказанням для проведення ЕКЗ є:
Деякі з цих протипоказань є «тимчасовими», а інші постійними.
Так, наприклад, проведення ЕКЗ можливо після лікування гострих запальних захворювань, видалення доброякісних пухлин матки (міома матки). У всіх інших випадках лікування методом ЕКЗ не проводиться внаслідок ризику погіршення стану здоров’я жінки як в процесі ЕКЗ, так і в разі настання вагітності і наступних пологів.
Перед тим як запропонувати подружній парі лікування методом ЕКЗ, лікарем проводиться аналіз діагнозу з урахуванням всіх показань і протипоказань для ЕКЗ, в тому числі для застосування допоміжних лабораторних процедур. Тільки після цього складається індивідуальна програма підготовки пацієнтів до проведення лікування і вибирається оптимальний протокол проведення ЕКЗ.